Кислота культурного героя
У рамках фестивалю «Культурний герой» в новому арт-клубі "НІ, наша Україна", що на Костельній, пройшла вечірка, на якій представили своє бачення "кислого" джазу київські електронні проекти DOPES OV AIR і КIБЕРJAZZ. Після меланхолійного виступу гостей із Донецька - групи "Собака Павлова" на сцену вийшли два геть несвяткових хлопця. Вони не зважали ні на публіку (а в залі на тридцять осіб, невідомо якими макаром, вмістилося біля ста незвичайно веселих людей), ні на телекамери, які намагалися зафіксувати кожний рух. На сцені одразу з’явилася велика кількість незрозумілої апаратури і серед неї старий радіоприймач, але не як частина сценічного образу, а як дійовий музичний інструмент. Це виступав DOPES OV AIR. Те, що вони зробили з глядачем, описати важко. Ситуація була схожою на масовий психоз. У залі не було жодної людини, яка б стояла просто так. Люди танцювали і в залі, і на сходах, і на стільцях, і на столах. Усе рухалось у ритм музиці. До речі, наприкінці березня компанія SALE RECORDS випустить дебютний альбом цього електронного українського проекту. На відміну від попередніх релізів – альбомів експресивного КІБЕРJAZZ «Це - music» і мелодійного MAX CHORNY «Де трава», DOPES OV AIR занурюється в концептуально-філософські глибини. За стилем їх музика кардинально відмінна від безумно-драйвового КІБЕРJAZZ-у і ностальгічно-легкого МАКСА. Хлопці не акцентують увагу на власному іміджі і віддають перевагу роботі зі звуком. Композиції будуються як аплікації: звуки беруться з будь-яких можливих джерел – телевізор, радіоприймач, шум вулиці – всюди, що нас оточує і хоча б якось ловиться вухом. Усе це пропускається крізь призму розумів Андрія Трікіши й Антона де Годи і знайде матеріальне втілення в альбомі під назвою «Record ov Landing”. Наслідуючи свою ідеологію, під час концерту в «НІ, наша Україна!» хлопці повністю відключилися від зовнішніх подразників, проте не лише самі перенеслися в особливий світ, але й автоматично захопили із собою усіх присутніх. Їхня музика цілком створена для відпочинку та релаксу – це непагані ліки супроти нервового зриву. Коли на сцені з’явився КIБЕРJAZZ, публіка дещо «прозріла» - хвилин десять зовсім незрозумілих звуків, гудіння і скрипів, все це на фоні якоїсь - то тихої, то незграбної музики. «Настройка закінчена!» - сказав саксофоніст Юстас і прямо на сцені, розрізавши лимон, запропонував усім без винятку «окислятися», прямо тут і зараз. Так почався виступ київських джаз-кібернетиків. Уже через двадцать хвилин після символічного виступу саксофона Юстаса з’явилася вірогідність повного або часткового руйнування хоча і молодого, але уже легендарного клубу. Врешті-решт КIБЕРJAZZ дуже методично довів людей до екстазу. Трохи менше години знадобилося трьом хлопцям – Піту, Данілкіну та Юстасу, аби викликати шквал вдячних емоцій. Після чого пішов біс в запальному акустичному виконанні Юстаса. Словом, кислоти вистачило на всіх, при чому вищої якості.












